І жодного слова про політику

Размер текста
обычный

Роман ТкачЯк відомо, робота народного депутата, тобто професійного законодавця, полягає не тільки в тому, що писати та приймати закони, по можливості своєчасні, ефективні та справедливі, а і в тому, щоб якомога частіше бувати серед людей, щоб бачити, як ці закони працюють на практиці. І така потреба цілком зрозуміла, адже тільки в безпосередньому спілкуванні і з простими громадянами, і з чиновниками, на яких державою покладена відповідальність за втілення цих законів в життя, ми можемо побачити, чи справді закладені нами у Верховній Раді норми приносять ті добрі плоди, на які ми сподівалися у своїй законотворчій діяльності.

На жаль, далеко на завжди виходить так, як гадалося. Буває, що якісь механізми, необхідні для того, щоб закон запрацював як слід, губляться у профільних міністерствах та не доходять до місць, хоча самі міністри запевняють нас, депутатів, що все гаразд і нам нема про що турбуватися. Трапляється, що чиновники починають трактувати закони на свій розсуд, та привносять в них те, чого ми і не збиралися туди закладати… У будь-якому випадку, тільки часті та відверті зустрічі з людьми можуть виправити помилки та виявити можливі недбалість чи навіть свавілля та зловживання.

Зрозуміло, що теорія завжди дуже відрізняється від практики, і в кожному населеному пункті, в кожному районі, кожній області практично завжди виявляються певні негаразди, які я, як депутат, намагаюсь виправити. Проте мушу зізнатися: такого правового невігластва чиновників, такого цинізму по відношенню до своїх земляків, людей, з якими ці «державні мужі» мешкають на сусідніх вулицях, такого відчуття безкарності та вседозволеності з боку місцевої влади, як у Казанці, я ще досі не зустрічав.

28728_5_3008x2000Хочу, щоб читачі газети «Голос Казанківщини», а відтак – і жителі Казанки та, сподіваюся, села Весела Балка, які приходили до мене на прийом 16 лютого, знали правду, а не ті хворобливі фантазії, що намагаються видати їм замість неї районні чиновники.

Ще до початку нашої зустрічі я зустрівся і з головою Казанківської райради, і з головою райдержадміністрації і повідомив їм про те, що вони не мають права вимагати з людей, що використовують земельні ділянки для ОСГ, гроші за так звані «збитки», що норми, на які вони посилаються, мають зовсім інше значення. Відбулася у нас з ними і розмова по закінченню мого прийому, і вони, здавалося б, усе зрозуміли. Я поїхав до Києва, впевнений, що непорозуміння з’ясоване, та керівники району тепер напевно зроблять усе можливе, щоб справедливість та законність були відновлені.

Та, як виявилося, даремні були мої сподівання. Ніхто с казанківських чиновників і не збирався шукати істину, бо вона їм насправді добре відома, проте, як сказав мені у Єланецькому районі, голова тамтешньої райради: «треба ж зберігати баланс між захистом конституційних прав громадян та наповненням місцевого бюджету»… От і наповнюють його, здираючи – байдуже, за законом чи попри нього – останню сорочку зі своїх земляків. Бо ж, ясна річ, які там конституційні права можуть щось важити, коли є «революційна доцільність»!

Отже, буду говорити конкретніше. В 1999-2001 роках відповідно з рішенням Веселобалківської сільської ради народних депутатів мешканцям зазначеного села були надані земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства в постійне користування. Даними земельними ділянками люди користувалися (і користуються до сьогодні), платили земельний податок, однак право постійного користування на такі ділянки не оформили.

Така ситуація не рідко зустрічається в селах… Бо самі знаєте, сільські мешканці, це, переважно, люди старшого віку. З різних причин ними земля не оформлялася: грошей не було, часу не вистачало через господарку і питання відкладалося в «довгий ящик», не знали як оформити… Але люди знали одне, що якщо вони мають рішення про надання їм цієї землі в постійне користування, то землю в них ніхто не відбере…

І от тут будьте уважні. Підприємлива казанківська влада (узагальнюю) вирішила підзаробити на людях під благим наміром, що зветься «наповнення бюджету». І, нібито, законну причину знайшли: збитки… Тобто, у зв’язку із тим, що громадяни використовували земельні ділянки з моменту прийняття рішення радою народних депутатів і до сьогодні без виготовлення ними правовстановлюючих документів, влада ставить вимогу перед людьми відшкодувати збитки за цей весь період. Як підставу зазначають недоотримання коштів за фактичне землекористування. Крім цього, влада дальше пішла. Вимога сплатити такі збитки ставиться як одна з умов для отримання можливості безоплатно приватизувати земельну ділянку.

Хочу сказати що копійка набігає немаленька. 300 гривень за1 гапомножено на кількість років, що користувалися…

Люди у відчаї. Звертаються куди тільки можуть. Але їх не чують, бо не хочуть чути. Зверталися і в прокуратуру Казанківського району. І прокуратура підтвердила, що збитки треба платити, тільки не сільській раді, а районній державній адміністрації, бо ділянки знаходяться за межами населеного пункту.

Для людей створена безвихідна ситуація: або плати, або заберемо землю. Ну і що з того, що є у тебе рішення…

Як законодавець, пропоную розглянути поставлену владою вимогу щодо відшкодування збитків з точки зору її правомірності в двох площинах:

  • як обов’язкову передумову проведення безоплатної приватизації земельної ділянки
  • і, власне, саму вимогу відшкодування збитків

Почнемо з першого. В 1999-2001 роках Веселобалківською сільською радою народних депутатів в межах компетенції, передбаченої редакцією Земельного кодексу України, що діяла на той час, було прийнято рішення про надання громадянам у постійне користування земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, однак державний акт на право постійного користування ділянками видано не було.

Слід зазначити, що в 2004 році вступила в силу нова редакція Земельного кодексу України (чинна на сьогодні), ч.1 Розділу X «Перехідні положення» якої говорять, що рішення про надання в користування земельних ділянок, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цієї редакції Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цієї редакції Кодексу.

Тобто, це ще раз підтверджує факт, що рішення Веселобалківської сільської ради народних депутатів про надання у постійне користування земельних ділянок ніким не скасоване, і мало виконуватись далі, тобто мало служити підставою для видачі державних актів на право постійного користування земельними ділянками.

Однак, слід зазначити, що ідеологія нової редакції Земельного кодексу України не дає можливості громадянам набувати земельні ділянки у постійне користування. Такі громадяни, що раніше користувалися земельними ділянками, можуть тепер їх безоплатно приватизувати в межах норм безоплатної приватизації, встановлених ст.121 Земельного кодексу України (тобто, не більше2 гадля ведення особистого селянського господарства) та в порядку, передбаченому ч.1,2 ст.118 Земельного кодексу України.

Процедура безоплатної приватизації земельної ділянки наступна:

Громадяни, що зацікавлені у приватизації земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства (новий Земельний кодекс України замінив вид використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення «для ведення особистого підсобного господарства» на «для ведення особистого селянського господарства»), які перебувають у користуванні, повинні звернутись із заявами до відповідної районної державної адміністрації (оскільки земельна ділянка, що приватизується, знаходиться за межами населеного пункту).

До заяви додається технічна документація щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, розроблена особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт (розробляється технічна документація, а не проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, оскільки земельна ділянка вже перебувала у користуванні та її межі вже були встановлені в натурі (на місцевості)) та документи, що підтверджують розмір земельної ділянки (рішення про надання земельної ділянки в постійне користування, інший документ).

Розпорядження районної державної адміністрації щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Ще раз наголошую, що процедура безоплатної приватизації земельної ділянки, що знаходилась у користуванні, повинна відбуватися відповідно до ч.1,2 ст.118 Земельного кодексу, оскільки ч.6-11 ст.118 цього кодексу стосується виключно безоплатної передачі у власність громадян нової земельної ділянки, межі якої ще не встановлені, яка ще не використовувалась і не відведена у встановленому порядку.

Таким чином, із зазначеного випливає, що всі умови, необхідні для безоплатної приватизації земельних ділянок, передбачені Земельним кодексом України. Тому, запровадження будь-яких інших передумов для проведення безоплатної приватизації земельної ділянки, ніж ті, що встановлені цим кодексом, в тому числі вимога відшкодування збитків, є неправомірним.

Тепер розглянемо питання правомірності самої вимоги відшкодування збитків.

Вимога казанківської влади щодо відшкодування збитків за фактичне землекористування людьми землею без правовстановлюючих документів є неправомірною у зв’язку із:

1. Відсутністю прав вимагати відшкодування збитків

2. Відсутністю підстави для відшкодування збитків

Неправомірність у зв’язку із відсутністю прав вимагати відшкодування збитків:

Відповідно до ст. 90, 95, 156 право вимоги на відшкодування збитків мають власники земельних ділянок та землекористувачі.

Слід зазначити, що відповідно до п.12 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України до проведення розмежування земель державної та комунальної власності, сільські ради в межах населеного пункту та районні державні адміністрації у визначених кодексом випадках є тільки органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками, а не власниками таких земель. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом та виникає з моменту державної реєстрації цього права. Відповідно, такі органи не є також і землекористувачами.

Тобто, із зазначеного випливає, що вимога органу щодо відшкодування збитків є неправомірною, оскільки зазначений орган не є власником (землекористувачем) земельних ділянок.

Неправомірність у зв’язку із відсутністю підстави відшкодування збитків

Підставою для відшкодування збитків влада вважає недоотримання коштів за фактичне землекористування.

З даного приводу слід зазначити, що відповідно до ст.156 Земельного кодексу України підставами відшкодування збитків є:

а) вилучення (викуп) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасове зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Тобто, такої підстави як недоотримання коштів за фактичне землекористування кодекс не передбачає.

Крім того, інші пункти частини 1 ст.156 Земельного кодексу України в даному випадку також застосовуванню не підлягають.

Так, пункт д) ч.1 ст. 156 кодексу застосовуватись не може, оскільки зазначені ділянки людьми, по-перше, використовувались, по-друге, доходи одержувались, оскільки ними сплачувався земельний податок. Крім того, слід зазначити, що сплачений земельний податок згідно із Бюджетним кодексом України зараховується саме до бюджету місцевого самоврядування. То про які тоді недоотримані кошти йде мова?

Пункт б) ч.1 ст. 156 кодексу також не може застосовуватись, оскільки земельна ділянка, по-перше, використовувалась (була зайнята) на підставі рішення сільської ради народних депутатів, а не самовільно, по-друге, вона надавалася в постійне користування, а не в тимчасове.

Тобто, аналіз свідчить про те, що додатковий матеріальний тягар, який місцева влада хоче покласти на людей, не підкріплений законним підґрунтям. А тому ду-у-у-уже хиткий...

Тому, на завершення свого листа, ставлю до відома усіх, кому це цікаво: мною вже направлені відповідні депутатські звернення до Генеральної прокуратури України, Державного агентства земельних ресурсів України, Миколаївської обласної державної адміністрації щодо припинення земельного свавілля та здирництва.

І, щоб там не казали сьогоднішні чиновники, а політики тут немає ніякої. Є тільки справедливість та закон, який, до речі, ніякій партії не дозволено підмінювати політичною доцільністю.

Источник: nikvesti.com

Поделиться:
Telegram
Viber
  • Читайте также: