Аналіз бюджету Миколаєва на 2014 рік

Размер текста
обычный

Бюджет міста прийнято! Його прийняття здійснювалося в дві стадії: 23 січня був запропонований проект бездефіцитного бюджету, 31 січня заплановано здійснити додаткові 63379 тис. грн витрат без відповідної компенсації з боку доходів.

В проекті станом на 23.01.2014 запланований обсяг доходів складав 1 761 694,042 тис. грн (майже 60% від доходів області), а витрати – 1 754 679,042 (59,5% від обласних), тобто співвідношення доходи/споживання є пропорційними, бюджет м. Миколаєва мав бути збалансованим. В розрахунку на душу населення доходи/витрати складають приблизно 3550 грн. Для порівняння – в обласному бюджеті доходи/видатки складають приблизно 2520 грн на душу населення, тобто Миколаївці будуть приносити і, відповідно, споживати на 41% коштів більше, ніж мешканці області, що свідчить про певну диспропорцію між центром та районами. Профіцит бюджету мав складати приблизно 7 млн. грн і частково компенсувати перевищення витрат над доходами області (профіцит обласного бюджету – всього 2,8 млн.). Правда, в минулому році був також заплановано профіцит, який по факту закінчився боргом в розмірі 31,7 млн. грн.!

Після внесених змін видатки збільшилися до 1818058,096 тис. створюючи дефіцит 55 млн. грн. по поточному році. Загальний борг тепер складатиме 66 млн. грн.

Детальний аналіз міського бюджету свідчить про його ще більшу зухвалість відносно обласного бюджету. В обласному бюджеті заплановано падіння надходжень від податків на 7%, при цьому економічна та політична ситуація в країні змушують думати, що падіння скоріше за все недооцінене, однак, в Миколаївському бюджеті передбачено зростання дохідної бази з 1 561 577,014 до 1 761 694,042 тис. грн. (при тому, що в 2013 році було зібрано лише 1533610,3 тис.грн), тобто зростання має скласти аж цілих 12,8%. Податки планується збільшити на 4% (в 2013 році план по збору податків взагалі був виконаний лише на 92%).

Не дуже зрозуміло, яким чином планується досягти таких показників. Обсяги виробництва «містоутворюючих» підприємств спадають: купівельна спроможність населення зменшується, експорт впаде в будь-якому разі (яка б політична сила не отримала перевагу, або Європа, або Росія введуть економічні санкції проти України, підприємства якої втратять частину зовнішніх ринків), до того ж, складається нездорова ситуація навколо «Зоря-Машпроект». І хоча податок на доходи підприємств поступає у розпорядження держбюджету, така ситуація не може не вплинути на інші податки підприємств міста, які поступають в місцевий бюджет.

Теоретично, збільшення дохідної частини пояснюється такими фактами:

- введення в дію з 1 січня 2014 року для фізичних осіб податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- збільшення ставок місцевих податків та зборів відповідно до розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня.

Проте, велике питання: чи компенсують ці податки падіння виробництва в цілому. Методика розрахунку майбутніх надходжень зрозуміла – як прийнято ще з часів Радянського Союзу «від досягнутого», базуючись на показниках 2010-2013 років і абсолютно незважаючи наслідки поточної політичної ситуації, які потягнуть за собою економічні.

Доходи міського бюджету складаються з 4 основних компонентів: податкові надходження (податки з юридичних та фізичних осіб, податки на власність, збори за використання природних ресурсів), неподаткові надходження (доходи від власної підприємницької діяльності, плата за дозволи, ліцензії на певні види діяльності, штрафи та ін.), трансферти (перерахування з державного бюджету) та доходи з операцій з капіталом (продаж землі і власності). Їх структура наступна:

Бюджет міста є більш незалежним від держбюджету, ніж обласний – ступінь залежності складає лише 45,87% (у порівнянні з 82% у обласного бюджету). Проте, ця залежність досить сильна: дефіцит державного бюджету і так рекордно високий (і це лише запланований, без урахування наслідків протистояння влади і Євромайдану). Більш того, цей дефіцит недооцінено хоча б з урахуванням того, що або Європа відмовиться кредитувати «неефективну Українську економіку», або Росія застосує «газовий важель». Наслідки бачимо вже зараз – частина «бюджетників» не отримали заробітну плату за січень в повному обсязі.

Більшу частину податкових платежів мають скласти податки на доходи фізичних осіб (73%). Податки на прибутки підприємств дуже низькі (0,1%), оскільки в місцевий бюджет потрапляють податки лише ж комунальних підприємств. Інші майже 27% складають податки на власність: 0,1% – збори за спеціальне використання природних ресурсів та збори за реєстрацію автотранспорту), плата за землю –14,7%, місцеві податки і збори – 11,8% (єдиний податок, збори за здійснення певних видів діяльності, туристичний збір тощо), несуттєвими є внесок від екологічного збору та ін.

Основну частину неподаткових надходжень складає оренда держмайна та плата за послуги бюджетних установ.

Під гордою назвою «доходи від операцій з капіталом» знов таки розуміємо продаж активів (2 млн. грн) та продаж землі (7 млн.).

Офіційні трансферти – це 808 млн. грн, як це не боляче, соціальних непродуктивних виплат.

Якщо об’єктивно оцінити таку структуру доходів, то отримаємо наступне – дохідна частина завищена, у структурі майже відсутні «конструктивні надходження» (від успішної господарської діяльності), досить суттєві доходи від продажу землі та власності (колись вона може і закінчитися), 50% доходів – держбюджетні соціальні кошти.

В динаміці доходів за 2013/2014 рік прихований ще один факт, який свідчить про те, що місто поступово «здає позиції». З одного боку, теоретично збільшуються податки, зменшуються доходи від всіляких продажів майна. Але змінюється структура, при цьому в протилежний бік: в минулому році «конструктивні доходи» (податки, адже саме вони свідчить, що працюють підприємства, сплачується заробітна платня) складали 56%, в цьому році – менше 52%, відповідно, збільшується питома вага неподаткових доходів, доля трансфертів також збільшується з 41 до 46%.

Проте, витратна частина також далека від ідеалу. Пропорції між обсягами витрат та пріоритетністю окремих напрямків не витримує ніякої критики.

Проте, якщо не вдаватися до деталізації структура витрат міста виглядає так (згідно до основного проекту бюджету 23 січня):

Загальна структура видатків є традиційною – на першому місці – соціальний захист і соціальне забезпечення (31,5%), на другому – освіта 28,85%, на третьому – охорона здоров’я 16,14% (в обласному бюджеті акценти трохи зміщені: на охорону здоров’я передбачено більше коштів, ніж на освіту).

Витрати на освіту розподілені наступним чином:

Половину витрат на освіту складають витрати на школи, ліцеї, колегіуми та гімназії, 37% – дошкільні заклади, всі інші – менше 5%, витрат на професійну технічну освіту не передбачено (16 закладів). В середньому кожний з 72 дошкільних навчальних закладів отримає 2,6 млн. грн /рік, школи – 3,8 млн. грн/рік.

Витрати на охорону здоров’я такі:

Соціальний захист і соціальне забезпечення майже повністю регламентоване (і, відповідно, фінансується) з держбюджету і бюджету області, міська влада майже не може на них впливати. Безпосередньо з власних коштів міського фонду буде здійснена частина видатків на соціальний захист ветеранів війни (близько 1 млн. грн), утримання центрів соціальних служб (2,7 млн.), різноманітні соціальні програми (722 тис.), заходи з оздоровлення дітей (2,7 млн), центри соціального обслуговування і реабілітації (11,2 млн.), компенсації виплати тим, хто наглядає за інвалідами, хворими тощо (1 млн.), підтримка громадських організацій інвалідів і ветеранів (0,5 млн.).

Витрати на ЖКГ традиційно включають різноманітні ремонтні роботи фасадів, ліфтів, дахів, дитячих площадок тощо, вивіз відходів, забезпечення роботи водопроводів та ін. Як завжди, передбачені кошти на урни – в цьому році 230 тис. грн. Кошти є, а урн немає. Програм роздільного збору сміття не передбачено.

Витрати на культуру розподілені так: приблизно по 20 млн. на бібліотеки, школи естетичного вихованні і інші заклади, 8,5 млн. – палаци і будинки культури.

61% (19,6 млн.) витрат на спорт приходяться на утримання дитячих спортивних шкіл, 16% на фінансування спортивних споруд, 12% – на утримання шкіл вищої спортивної майстерності.

Взагалі, витрати на охорону здоров’я, освіту, культуру і спорт поєднує те, що більшість витрат – це оплата праці, ще частина – комунальні платежі, на вдосконалення роботи коштів майже не передбачено.

На будівництво направлено коштів трохи більше, ніж на спорт, але менше, ніж на культуру. З 38 млн. грн. 34 млн. – це капітальне будівництво, 3 – невідкладні реставраційні роботи, інші – проектні роботи.

З всіх напрямків фінансування сільського і лісового господарства, мисливства, рибальства лише 135 тис. сплановано витратити на землеустрій.

Транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунікації та інформатика майже повністю фінансуються за рахунок державного і обласного бюджету (50 млн. з 55). З власних коштів будуть фінансуватися пільги за проїзд електротранспортом (3 млн.) та ремонт шляхів (2 млн.). Разом на реконструкції шляхів виділено 27,7 млн.грн. Всі інші кошти – це компенсація пільг за проїзд автомобільним, водним, залізничним та електротранспортом. При чому, як виявилося, водним транспортом «пільговики» користуються навіть більш активно, ніж залізничним: 877 проти 860 тис. грн. (при тому, що міський водний транспорт Миколаєва це катер Каботажний Спуск – М.Корениха з вартістю квитка 4,50).

Найголовніші з точки зору реального розвитку міста витрати якось скромно віднесені до «інших витрат, пов’язаних з економічною діяльністю». Це витрати на розвиток економіки міста. Їх аж цілих 870 тис. (0,5% від витрат)! 750 тис. передбачено на програму стабілізації та розвитку економіки території, 120 тис. – на розвиток малого і середнього підприємництва, 7,4 млн. – внески органів влади до статутного фонду підприємств.

Відносно попереднього року витрати змінилися наступним чином:

Бачимо, що бюджет 2014 року – майже точна копія бюджету версії 2013. В абсолютному вираженні всі статті витрат зросли, особливий приріст спостерігається по статті «соціальний захист», на який виділено на 105 млн. грн. більше, ніж торік, проте ця стаття фінансується з державного бюджету через відповідні субвенції.

Зменшилися лише видатки на транспорт – на 1,2 млн. грн. менше «закопають» в шляхи, на 0,5 млн. буде компенсовано менше пільг. Найгірше те, що зменшилися «інші видатки», тобто продуктивні видатки: на економічний розвиток в минулому році передбачалося витратити 18 млн. грн., в цьому році – лише 8, тобто спостерігається падіння більше, ніж в 2 рази. Додатково 0,5 млн. виділено на програму соціально-економічного розвитку, на 10 млн. менше буде внесків органів влади до статуту суб’єктів підприємницької діяльності.

Структура бюджету не зазнала змін: лише вага соц. захисту зросла на 2,7%, інші статті змінилися на величину в межах 1%.

Якщо оцінювати загальну структуру видатків, перше, на що слід звернути увагу – видатків на економічний розвиток майже немає. В іншому структура бюджету в 2014 буде традиційною. Проте, якщо розглядати окремі статті детально, бачимо дивні нелогічні речі.

Почати хоча б з статті, якою так пишаються урядовці як державного, так і місцевого рівня – витрати на харчування школярів 5-11 класів. На них передбачено 5 775 500 грн, здається, 5 млн. грн це велика сума, але здійснимо прості розрахунки: за даними міської ради (правда станом на 2012 рік) в закладах середньої освіти навчається приблизно 39000 дітей. Нехай приблизно 7/11 з них навчаються в 5-11 класах, це десь 24 тис. дітей. 5,7 млн. поділити на 24 тис. дітей це 240 грн на рік. Навчальний рік триває з вересня по травень, мінус канікули – приблизно 8 місяців. 240/8 = 30, тобто 30 грн на 1 школяра на місць. В місяці 22-23 робочих дня, 30/23=1,3. Чим будуть годувати наших дітей на 1 гривню 30 копійок на день??? Може, кількість школярів завищена, може за рахунок канікул навчаються ще менше, нехай я помилилася, нехай вдвічі! 2 гривні на день? Може, ця подія трапиться лише з вересня і 1,3 трансформуються в 5 грн? При тому, що обов’язково частина цих коштів втратиться по дорозі до дитячих тарілок, школярі старших шкіл більш вибагливі і вже встигли «заробити» ацетон, гастрит та ін. За статистикою, третина харчових продуктів, що виробляються на планеті, викидаються на сміття, навіщо ще збільшувати цей показник? Може ефективніше ці майже 6 млн. спрямувати хоча б на закупівлю снігоприбиральної техніки, щоб батьки цих дітей могли своєчасно потрапити на роботу і заробити своїм дітям на те харчування, яке підходить саме їх дитині. Або віддати тим, хто справді потребує цих коштів, наприклад діти-сироти (державний бюджет яким передбачив лише 1,8 млн. грн цього року). . Або збільшити витрати на харчування дітей в дитячих садках, де немовлят годують сосисками невідомого походження (середня вартість харчування дітей в дошкільних закладах освіти в групах загального розвитку – 9,76 грн. за 1 діто-день, в цілодобових та санаторних групах – 11,26 грн. за 1 діто-день).

Найгірше, що ця стаття витрат відображає загальнодержавну політику популізму передвиборчого року. Хоча це економічний злочин проти країни – вводити додаткові нібито соціальноорієнтовані статті витрат бюджету (явно не першої необхідності) при такому держборгу. Збільшувати додаткові соціальні гарантії може дозволити собі лише країна з сильним економічним потенціалом.

Окремо слід відзначити стосовно переліку об'єктів, видатки на які у 2014 році будуть проводитись за рахунок коштів міського цільового фонду охорони навколишнього природного середовища. Таких видатків заплановано більше 800 000 грн, при цьому з них 435 тис. (більше половини!) направлені на заходи пропаганди: «науку, інформацію, освіту, підготовку кадрів … впровадження економічного механізму забезпечення охорони навколишнього природного середовища», і лише 387 тис. не відносно практичні заходи.

265 тис. грн планується витратити на «виховання екологічної культури як частини загальної культури населення шляхом проведення добровільних громадських акцій, загального екологічного виховання», ще 70 тис. – на проведення просвітницької роботи з цій галузі. Тобто розіслати листи в навчальні заклади та вигнати школярів і студентів на уроці фізкультури позбирати сміття в найближому парку та повісити таблички «Бережіть природу, мати нашу» коштує місту майже півмільйона. І це лише організаційні витрати. Інвентаризація зелених насаджень коштуватиме місту 200 тис. грн. Правда знайшлися кошти і на придбання саджанців – 150 тис. грн.. Будемо сподіватися не на такі каштани, як у Києві (масштабна була махінація з нібито каштанами рідкого сорту за шалені кошти, які на повірку виявилися звичайнісінькими деревами). Цікаво, чому перерахувати ялинки коштує більше, ніж посадити нові? Таким чином, з усіх витрат екологічного фонду 150 тис. грн спрямовано на саджанці, 37 тис. – на пристрій для спалювання органічних відходів в притулку для безпритульних тварин, інші 635 тис. грн (77%) – на абстрактно-організаційні заходи.

Нажаль, майже у багатьох статтях бюджету відсутня потрібна деталізація витрат, адже під витратами з «закамуфльованими» абстрактними назвами-фразами типа «розвиток, оновлення, вдосконалення» можна розуміти все, що завгодно.

Додаткові 63 млн. грн планується розподілити наступним чином:

При цьому частина цих коштів – це погашення заборгованості бюджету (4,5 млн. – борг за дороги, 1,5 – за екологічні проекти). Хоча позитивним є те, що з цих 63 млн. додаткові 2 млн. – це витрати на економічний розвиток міста. В такому випадку структура бюджету буде наступна:

Суттєво на загальну структуру бюджету такі зміни не вплинули (всі вони не більше 1%), проте ніяких змін щодо одночасного збільшення доходної бази не спостерігається.

Загальне враження від бюджету міста на 2014 рік:

Сильні сторони:

1. Фінансування соціальної сфери (соц. захист, освіта, охорона здоров’я) не знижене,
2. І, мабуть, все...

Слабкі сторони:

1. Висока залежність від дефіцитного держбюджету,
2. Дефіцит: 55 млн. грн цього року, який накопичився до 66 млн.,
3. Зростання рівня податкових надходжень не відповідає падінню обсягів виробництва,
4. Питома вага витрат на економічний розвиток дуже низька, вони знизилися більше, ніж вдвічі;
5. Витрати на освіту, медицину, спорт та культуру здебільшого це витрати на оплату праці, тобто знов таки майже відсутні витрати розвитку;
6. На прикладі окремої статті по екологічним проектам, де є відповідна деталізація видно, що 23% це витрати на реальні заходи, а 77% на організацію і виховання населення в дусі поваги до природи, тобто витрати, на які можна списати що завгодно.

Висновок: бюджет м. Миколаєва в 2014 р. – черговий бюджет споживання.

Источник: nikvesti.com

Поделиться:
Telegram
Viber
  • Читайте также: