Відомий морпіх миколаївської бригади з «Азовсталі» розповів про пройдений «концтабір»

Размер текста
обычный

За долю військовослужбовця миколаївської 36-ї окремої бригади морської піхоти Михайла Діанова переживали тисячі українців, коли побачили на заводі пораненого чоловіка з апаратом зовнішньої фіксації, який продовжував боротися.


Наразі він їсть еклери на волі після тривалого полону і ділиться спогадами про пережите, повідомляє ТСН.


"Я оптимістичний оптиміст", - каже він під час інтерв'ю.


Про його посмішку світ дізнався завдяки світлині - азовець Дмитро Козацький на псевдо "Орест" зробив її під час облоги "Азовсталі". Боєць Мішаня у подертому кожусі, з кошлатою бородою, шпицями у сскаліченій руці і посміхається. "Як я вижив? В мене не поцілили", - твердить він.


Михайло на війні від 2015 року. До Маріуполя та полону він був гранатометником у приазовських степах, потім вже поранений потрапив на завод Ілліча та "Азовмаш", а вже звідти вдалося виїхати на "Азовсталь". Він воював однією лівою і найбільше не любив авіаудари по заводу.


"Очікується масований авіаудар і все - ти стаєш між якимись суперперекриттями, і це не летить винищувач чи штурмовик і кинув там бомбу, це летить ескадрилья бомбардувальників і бубубубубубу. Оця вся штука труситься, через вентиляцію входить пилюка і ми всі в масках були, дихати було неможливо", - розповідає чоловік про будні на "Азовсталі".


Він виконав наказ вижити, здавшись у полон. "В Оленівці жах був, це концтабір", - каже боєць.


До звільнення з Оленівки його вивозили лише раз, аби зняти апарат зовнішньої фіксації. "Мені апарат знімали плоскогубцями, без наркозу, "ти ж морпіх, давай, терпи", один тримав за плече, а другий знімав мені апарат. Терпів, де я мав дітися. Рука була пошкоджена капітально, я гнив повністю", - розповідає Михайло.


Зараз у його руці не вистачає 4-х сантиметрів кістки. Ортез для своєї понівеченої кінцівки морпіх зробив сам і не дозволяє лікарям щось змінити.


На його обличчі ще залишилися сліди від скотчу, його наліпили ще в Оленівці, а зняли, лише коли він почув: "Хлопці, Слава Україні! Огогогого! Був український прапор, хотів заплакати, але сліз не було", - ділиться військовий.


Михайло упевнений, що йому обов'язково відновлять руку, і він знову буде грати на музичних інструментах. У мирному житті він був музикантом, у Тернополі мав свій гурт і найбільше любив грати на басгітарі. А ще він мріє про риболовлю та про те, як почне працювати - відкриє свою майстерню по металу.


Що дивує Діанова після повернення з полону - це те, що він став дуже популярним. Тож зараз має нову мрію. "Я хочу просто пройтися Києвом, аби мене ніхто не чіпав, зайти до магазину і купити не дуже потрібну мені річ, я збирав давно гроші, аби купити собі якусь дрібничку, побавитися дві години може і поставити на полиці, бо я її купив", - розповідає Михайло.

Поделиться:
Telegram
Viber